Якщо ти далекий від кіберспорту, може здатися, що для того, аби потрапити в цю індустрію, треба лише вміти круто грати в ігри. Ну, типу, нарубав пару каток, показав клас — і вже на шляху до великої кар'єри, де тобі аплодують глядачі, а гаманці спонсорів відкриваються самі собою. Але реальність трохи інша. Це, як подумати, що стати шеф-кухарем можна просто тому, що ти раз у житті зварив локшину.
Що насправді потрібно?
Найбільший міф про кіберспорт полягає в тому, що він лише про ігри. Так, ігри й справді на передньому плані, але за кулісами цього шоу працює цілий міні-світ із турнірними організаторами, продакшн-командами, менеджерами, дизайнерами та спонсорами.
Це наче дивитися футбольний матч і не задумуватися, скільки всього робиться, аби цей матч відбувся. Хочеш потрапити в кіберспорт — доведеться навчитися не лише стріляти в CS, але й розуміти, як працює ціла екосистема, від фанатів до спонсорів і брендів.
Навички vs ентузіазм
Кіберспорт – це якраз щось на стику індустрії розваг і спорту. Грати одними кнопками недостатньо, тут уже потрібен серйозний підхід.
Зараз у кіберспорті є цікава кадрова проблема: у ньому дуже багато фанатів з великим ентузіазмом, але без конкретних навичок. Така ж ситуація була на початку стартап-буму в Кремнієвій долині. Багато засновників тоді були просто технарями, що нещодавно закінчили університети. Їхні знання та зв'язки допомогли їм створити блискучі ідеї. Але ось коли справа дійшла до масштабування компаній, таких як Facebook, Google, PayPal, виникали реальні труднощі.
Вони знали, як кодувати, але не розуміли, як організувати процеси, працювати з командою та продавати свої ідеї інвесторам. І тут стало ясно, що однієї лише технічної підготовки замало. Потрібні були й інші навички: від вміння писати документи до роботи з людьми. І саме цьому зараз активно навчають у різних освітніх програмах, які готують спеціалістів для технологічної індустрії. У кіберспорті те саме: велика кількість людей фанатіють від ігор, але без бізнес-навичок далеко не зайдеш.
Якщо уявити, що технологічна індустрія 20 років тому — це минуле, то кіберспорт сьогодні — це її молодший брат, який тільки починає розбиратися, що й до чого.
Уяви собі, приходиш у кіберспортивну організацію й кажеш: "Я вмію ганяти в CS". А тобі: "А що ще вмієш?" — "Ну... ще в мене срібло в рейтингу". Тут треба більше. Компанії зараз шукають фахівців із брендингу, менеджменту, дизайну та інших напрямів. Це як у будь-якій іншій сфері: просто добре грати недостатньо, треба ще розуміти, як все це працює зсередини.
Вчитися завжди актуально
Тому і з’явилися круті курси на кшталт Esports Business Management в Університеті Солфорда. Два роки студенти не тільки вчаться, як все це діло працює, але й отримують потрібні зв’язки, щоб у майбутньому не залишитися на рівні "я люблю грати, а працювати не вмію". Ці навички не тільки в кіберспорті знадобляться — так що навіть якщо твої мрії про кіберспорт раптом підуть по воді, завжди можна знайти себе в інших сферах.
Окрім того, багато топових людей у кіберспорті — це колишні гравці або менеджери, які вчилися на ходу, бо ніхто не давав їм іншого вибору. Уяви собі: вчора ти ще грав у складі команди, а сьогодні вже намагаєшся зібрати документи на зарплатню для своєї організації. Багато хто з них навчився тому, що треба було вижити в цих умовах, а не через любов до паперової роботи.
Головне — баланс
Як і в будь-якій новій індустрії, кіберспорт потребує балансу між пристрастю й професіоналізмом. Ті, хто мають і те, й інше, стають золотими кадрами. А ті, хто думає, що можна просто зайти з боку і все взяти під контроль, можуть опинитися за бортом. Тому розвиватися треба в усіх напрямках, не тільки в іграх.