Історія серії Grand Theft Auto

Серія Grand Theft Auto (скорочено GTA) — це те саме ігрове диво, в якому за короткий проміжок часу можна: вкрасти автівку, роздушити пару поштарів, утекти від поліції на танку, а на додачу послухати якісний хіп-хоп по віртуальному радіо.

Проте за цим хаосом ховається не лише гангстерська романтика, а й сотні цікавих відсилок, тонкий гумор і соціальна сатира, яка влучно відображає сучасний світ. Як цей кримінальний атракціон починався з піксельних 2D-поїздок і виріс у масштабні 3D-міста з нереальними бюджетами? Читайте нижче розповідь про кожен ключовий крок GTA — від двомірних епох до мегапопулярної GTA Online.

Початок: коли полігони були зайвими

GTA 1 (1997): верхівка анархії у двох вимірах

Уявімо далекі 90-ті: DMA Design (майбутня Rockstar North) випускає Grand Theft Auto з видом згори вниз.

Гравцеві пропонують вершити хаос у трьох умовних містах – Ліберті-Сіті, Вайс-Сіті та Сан-Андреас. На той час GTA радше нагадувала ретроперегони з кримінальними нотками. І все ж можливість опинитися в ролі бандита, влаштовувати ДТП, підривати автівки копів і заробляти за це очки викликала вау-ефект. Багато хто купував GTA 1 лише через чутки про аморальність і ультражорстокість.

Графіка того часу - це пікселі й невеличкі авто, схожі на кольорові прямокутнички. Але була відсутність сюжетного тиску: завдання звісно присутні, але їх можна було ігнорувати, присвятивши час вибиванню очок улаштуванням максимальної розрухи.

GTA 2 (1999): розвиток 2D-безчинства

Наступний етап — GTA 2. Це все той же вид згори, але вже з домішками футуризму: байкерські банди з дивними ґаджетами, корпорація Zaibatsu та інші групування, для яких гравець виконує місії.

Світ став агресивнішим, штучний інтелект NPC — трішки складнішим, а поліція — сердитішою. Хоч у технічному плані це все ще 2D-топдаун, GTA 2 намагалася розширити відчуття живого міста, де NPC самі щось роблять, а не лише існують для вибудовування аварій. Проте саме перехід у 3D мав змінити все.

GTA III (2001): перший крок у повне 3D

На горизонті з’явилася PlayStation 2, що дозволила збільшити потужність і реалізувати проєкт мрії, який дістав назву Grand Theft Auto III.

Перехід від виду зверху на повний 3D у поєднанні з великим відкритим світом став вибухом для індустрії. Місто Ліберті-Сіті, змальоване з Нью-Йорка, відтепер було реалістичним, об’ємним, із вуличками, районами, автівками різних марок і, звісно, неперевершеною свободою дій.

Головні зміни, які принесла GTA III:

Справжній живий світ: фіксовані маршрути NPC, реакції поліції, сюжетні кат-сцени.
Герой став ніби німий, але це не заважало геймеру персоналізувати власний стиль гри, рухаючись від місії до місії або ж розважаючись хаосом.
Велика кількість радіостанцій: музична селекція Rock, Pop, Hip-Hop тощо, що створювала особливий вайб для кожного маршруту на авто.

GTA III в один момент перевернула уявлення про те, як має виглядати гра у відкритому світі. До неї існували проекти з частковим відкритим світом, але Rockstar створила справжню пісочницю, де можна їздити, стріляти, випадково підривати поліційні машини і виконувати кумедні side-квести. Продажі і захват критиків були феноменальними.

Vice City (2002) і San Andreas (2004): золотий вік 3D-пісочниці

Vice City

Другим повноцінним 3D-творінням стала GTA: Vice City, що занурила всіх у яскраву епоху 80-х. Тут ми знайомилися з героєм Томмі Версетті, який уже не був мовчуном, а впевнено ображав ворогів і будував кримінальну імперію.

Із сірого мегаполіса Ліберті-сіті гра перекинула нас у сонячний Вайс-Сіті — умовне Майамі з гламуром. Автентичний вайб: усе яскраво-рожеве, пальми і відбиття в океані, можна кататися на човнах та вертольотах. Почуття ностальгії: ретро-музика, ретро-автівки. Люди масово закохалися у цю атмосферу.

Також, вперше можна було купувати розважальні заклади, студії, нічні клуби та отримувати з них прибуток.

Гравці закохалися в аромати 80-х, атмосферу серіалу «Miami Vice», стильову музику, тому GTA: Vice City стала одним із найбільших хітів тієї епохи.

San Andreas

Потім у 2004-му Rockstar вирішила: «А давайте зробимо карту втричі більшу!» Так світ побачив GTA: San Andreas.

Гравець ставав Карлом «CJ» Джонсоном, який вертався на рідний район Лос-Сантоса після п'ятирічної відсутності, щоб знайти, хто підставив його банду.

З основних особливостей варто зазначити:

Три міста: Лос-Сантос (прототип Лос-Анджелеса), Сан-Фіерро (Сан-Франциско) і Лас-Вентурас (Лас-Вегас) — та ще й купа сільської місцевості й гір, кожна зі своїми особливостями.
Велика рпг-складова: треба качати силу, навички плавання, вчитися їздити на велосипеді. Можна відгодовувати CJ у фастфудах або качати його в спортзалі, змінювати зачіску, купувати одяг, заточувати водійські навички тощо.
Величезна кількість транспорту: від велосипедів і таксі до літаків і танків.
Сюжет: кримінальна сага про районні розбірки, поліційну корупцію й навіть великі афери в Лас-Вентурасі.

San Andreas на той час здавалася вершиною щодо обсягу ігрового контенту. І, можливо, навіть сьогодні деякі вважають її найепічнішою частиною тривимірної епохи.

GTA IV (2008): серйозний настрій у реалізм

Після двох божевільно-барвистих частин Rockstar випустила GTA IV, яка вразила темнішою атмосферою. Нова технологія, новий Ліберті-Сіті, інший тон. Герой Ніко Беллік — виходець із Балкан, тікає від минулого у країну можливостей, зустрічає купу негараздів, корупцію, зраду й серйозні моральні вибори.

В цій частині було чимало новинок:

Суцільний фотореалізм: складніший рушій RAGE, відчуття фізики машин (люди вперше відчули, що машини ковзають і поводяться більш-менш реалістично).
Серйозніший тон: менше гумору гангста-району, більше депресивного міста гріхів, де друзі зраджують, а поліція — корумпована.
Механіка відносин: Ніко може дзвонити друзям, ходити на боулінг і пити пиво.
DLC-доробки: «The Lost and Damned» (байкери) та «The Ballad of Gay Tony» (нічний клуб і гламур) — показували різні сторони міста.

Так, GTA IV стала менш клоунською, більш кіношною. Не всім це сподобалося, але гра здобула безліч нагород і далі утвердила Rockstar як універсального майстра відкритих світів.

GTA V (2013): божевільний успіх

GTA V (2013) офіційно зірвала касу й потрапила до Книги рекордів Гіннеса, здобувши мільярди доларів прибутку за рекордно короткі терміни.

Гравці отримали можливість перемикатися між трьома протагоністами: Майкл (колишній грабіжник у програмі захисту свідків), Франклін (вуличний дріфтер і шукач кращого життя) і Тревор (скажений психопат з пустелі).

Ці троє мешкають в Лос-Сантосі (аналог Лос-Анджелеса), що вражає деталізацією. Дизайнери заморочилися не лише з гігантським містом, а й з околицями: пустелі, гори, пагорби та власна глушина з культом і відлюдниками. Дві секунди – і можна бути в блиску нічного клубу; ще через дві – швендяти горами серед койотів.

Головна принада: постійне перемикання між трьома героями, які буквально живуть кожен своїм життям у реальному часі. В одного над будинком гуляє сім'я, інший уже ганяє з автоматом, а третій у цей час може проспатися в купі сміття.
Тонна гумору й сатири: насмішки над інтернет-модою, політичною боротьбою, надмірним споживацтвом і тусовочною культурою Лос-Сантоса.
Механіки: від ретельно продуманих пограбувань банків (із плануванням і вибором команди) до випадкових подій на узбіччях (грабіжники, що втікають, дивні секти, персонажі, які волають про допомогу).

GTA V також прославилася тим, що Rockstar не раз перевипускала її на нові платформи, доводячи якість текстур і кадрів до космічних показників. На сьогодні ця гра — одна з найбільш продаваних ігор усіх часів і дуже ймовірно, що вона стоїть на кожній можливій консолі у світі.

GTA Online

GTA Online народилася як мультиплеєрний компонент GTA V, але з роками перетворилася на абсолютно окремий світ зі своїми оновленнями. Тут гравець створює власного персонажа й закидається в Лос-Сантос, який тепер належить тисячам інших живих злочинців.

Створення імперії: починається все з дрібних завдань, а потім з'являються можливості володіти нічними клубами, великими офісами, бандитськими складами.
Пограбування як родзинка: декілька етапів підготовки, розподіл ролей у команді й епічна фінальна атака. Іноді можна відчути себе героєм фільму «11 друзів Оушена» чи «Форсаж».
Нестримний контент: Rockstar додає нові машини, зброю, цілі оновлення на зразок «Cayo Perico Heist» чи «The Contract», завдяки чому світ залишається свіжим і після стількох років.
Групові розваги: гонки на воді, повітряні дуелі, сноуборд на кришах машин… чого тільки гравці не вигадають заради фанового відео.

GTA Online так сильно тримає аудиторію, що, здається, самостійно відтягує реліз GTA VI. Rockstar бачить: гравці не відпускають цю мультиплеєрну пісочницю з пограбуваннями та довільними треш-пригодами. І до того часу, поки геймери добровільно вливають свою увагу та гроші в цей режим, Online продовжує процвітати як один із найуспішніших довготривалих онлайнових проєктів.

GTA 6: нерозкрита таємниця майбутнього

Сьогодні найбільше питання — коли ж GTA VI? Кожен витік, кожна реакція Rockstar стає сенсацією.

Припускають, що нас повернуть у Vice City чи підкинуть щось іще масштабніше. Rockstar підтвердила, що активно працює над новою GTA, але фанам залишається тільки терти долоні в передчутті та переглядати старі геймплейні зливи і читати кожну нову чутку. Але Rockstar вміє тримати інтригу.

Підсумок: велична злочинна сага для кожного гравця

Серія Grand Theft Auto — це не просто гра, де можна стріляти, а справжній культурний феномен. Із двохвимірних спрайтів до кінематографічного Голлівуду, з мовчазного героя до колоритних персонажів, із розмірів одного міста до цілої величезної онлайнової платформи. Кожна частина GTA ставала подією: відбувалося переосмислення жанру, шалений ріст продажів і дискусії, що виливалися за межі ігрового світу.

GTA завжди йтиме поряд зі словом «скандал», але саме Rockstar вміють так вправно балансувати на межі: пропонувати гру і дарувати необмежену свободу для витівок і сюжетів. У результаті мільйони людей досі мандрують Лос-Сантосом, Ліберті-Сіті чи Сан-Андреасом, чекаючи на чергову частину зі справжніми несподіванками.

І хто-зна, можливо GTA 6 знову зруйнує всі уявлення про жанр з відкритим світом, а може, застрибне ще далі, запропонувавши незнану досі інтерактивність. Одне можна сказати точно: історія Grand Theft Auto показує, що трохи криміналу й сатири можуть створити зухвалу формулу для світового бестселера.