У далекому 1987 році світ вперше познайомився з Солідом Снейком, героєм гри Metal Gear, створеної Хідео Кодзімою. Але на відміну від його пізніших втілень, перший Снейк був абсолютно мовчазним. Ні слівця, лише справи — і на це була дуже конкретна причина.
У нещодавньому інтерв’ю японському виданню An An, Кодзіма згадав:
«У 1986 році, коли я тільки прийшов у геймдев, ігри ще не могли говорити. У персонажів не було голосу. Ба більше, навіть кандзі-фонтів не було — текст виводився по символу. Саме тому Солід Снейк у першій Metal Gear став “мовчазним крутеликом”».
Тобто — не через художній задум, а через технічні обмеження часу. Але вже за рік усе змінилося.
У 1988 році на ринок вийшла платформа CD-ROM², яка нарешті дозволила використовувати голосовий супровід. Кодзіма одразу ж вхопився за можливість:
«Це був мій перший досвід запису голосів. Я сам займався кастингом, хоча не мав у цьому жодного досвіду. Приїхав першим швидкісним потягом з Кобе до студії в Токіо. Голосові актори вже стояли перед мікрофоном…»
А далі — все як у кіно: без зустрічей, без репетицій, весь запис за пів дня. Кодзіма назвав цей досвід хаотичним і з жалем згадав, що не зміг вибудувати нормальні відносини з акторами. Проте саме цей провальний перший запис вплинув на всю його подальшу роботу з озвученням у майбутніх проєктах.
Сьогодні ігри Кодзіми — це кінематографічні шедеври, з зірками Голлівуду, глибокими сценаріями та вражаючим саунд-дизайном. Але все почалося з мовчазного солдата, створеного в еру, коли голос ще був мрією, а не стандартом.